Україна міфічна Польовик - серпень август

Польовик - хазяїн поля, боронить його від засух, граду, шкідників. Виглядає як людина, може мати колоски замість волосся чи хутро, як у ведмедя. До хазяйновитих господарів завжди приязний, нероб карає. Любить ласувати гостинцями, які для нього залишають хлібороби. Польовик добрий до дітей, виводить до хати малечу, яка заблукала у колоссі.

Польовик - дух-господар поля в міфології слов´ян. Уявлення про польовика зустрічаються рідко, і, відповідно, до нас дійшов образ досить неясний та розмитий. Мабуть тому що народні повір´я про польового були значно менш поширені, ніж повір´я про водяного, домовика або лісовика. Але ось що нам вдалося знайти.

Як виглядає Польовий

Польовик описується в основному як людиноподібна істота з окремими тваринами, рослинними і демонічна рисами, якого іноді супроводжує сильний вітер і іскри або вогники. Зазвичай вважалося, що на кожному полі повинен бути один і єдиний польовика. Час його активності частіше доводиться на полудень або спекотний день. Є уривчасті уявлення про те, що польовика охороняв поле, впливав на його родючість та добробут худоби.
У деяких регіонах до польового зверталися з проханням доглянути за худобою що пасеться на полі, а де-не-де йому приносили навіть дари, щоб він посприяв гарному врожаю. До людини польовий ставився в основному вороже: міг налякати, збити з дороги і навіть поколотити, а також зашкодити худобі і посівам, якщо його розгнівати.
Що до його образу, то тут уявлення різняться. Його могли представляти як довгоногого мужичка, котрий обріс шерстю вогняного кольору, з виряченими очима, ріжками, довгим хвостом з пензликом на кінці, та бородою з колосків.
Західна Україна описує Польвого, як здорового старого волохатого діда, з вухами як у теляти, кігтями, та великіми зубами і крилами. У східній Україні вважали, що польовий одягнений у все біле, що він сивий, старий дід з длінною білою бородою аж до землі.
Польовий був підступним духом тому його відносили до нечистої сили. Адже він може прикинутися знайомим або твариною (наприклад, биком або козлом), може змінювати свій зріст в залежності від навколишньої рослинності. Польовий вміє розмовляти людською мовою та вводити в оману людину. Також Польові духи були дуже капризні як малі балувані діти і їх було дуже важко задобрити.
Вважалося, що польового супроводжує сильний поривчастий вітер, вихор. Іноді вітряну погоду пов´язували з тим, що польовий дме або свистить. Також польовому приписували і пожари що траплялися на полі, коли вигорав весь урожай.

Де мешкає Польовий

Вважалося, що польовий мешкає в полях на пагорбах, в ярах, серед каменів, що валяються по краях поля, у межових стовпів і ям, у дерев і чагарників посеред поля, іноді в лісі
Один польовик може господарювати на полях кількох суміжних сіл, між якими немає водних або лісових перешкод. Згідно з повір´ям, польовий охороняє поле, впливає на його родючість, цвітіння і урожай хлібів, благополуччя худоби що пасеться на полі, сторожить зариті на ньому скарби.

Людина та Польовик
Не зважаючи на те що про Польовика дуже мало, що відомо, він був як другом так ворогом людині.
Наприклад при вигоні худоби на пасовище до нього зверталися з проханням подбати про неї, а коли забирали її назад, то дякували за збереження. Якщо худоба пропадала, то до польового зверталися з проханням повернути її, при цьому йому приносили дар, який кидали через праве плече, - шматок хліба і три копійки. Щоб забезпечити прихильність польовика, йому могли приносити невеликі жертви, напередодні Духова дня в полі біля ровів залишали пару яєць і вкраденого у сусідів безголосого півня.

Ворожість
Згідно з народними уявлення, польовий в цілому ворожий по відношенню до людини і небезпечний для нього. Він, подібно до дідька, може збивати з дороги, заводячи в болото або річку (де іноді топить), змушує блукати, укладає спати на купі каменів або сільськогосподарських відходів або в багнюку. Особливо часто його жертвами ставали ті, хто лається на поле, п´яні орачі.
Людей які не сподобалися, польовий лякає гучними луною, свистом і грюканням в долоні, нерозбірливим співом, величезною тінню, ніби ганятися за людиною, миготять іскрами, кидається головешками.

Вважалося, що польовий міг наслати на людину сонячний удар, лихоманку та інші важкі хвороби, зокрема на тих, хто лягає спати в полі на сонці, особливо в полудень, або на тих, хто засинає в поле перед заходом. Заборонялося спати на межі, так як сплячого міг задавити конем, відшмагати батогом або забрати з собою на вічне скитання.
Польового було легко розсердити, що проявлялося в тому, що він мучив худобу (насилав на нього комах і хвороби, «пролітаючи» в його вуха) і навіть губив його, псував посіви (вкладав до землі і скручував рослини, насилав на них шкідників і вабив худобу, відводив дощ, сіяв бур´яни), руйнував огорожі на полях.

Проти польовика, як і решті нечисті, може допомогти лише молитва.

Але є історії, в яких польовий попереджає людину про небезпеку, наприклад прийдешньої грозі, польовик допомагає заблукавшому знайти дорогу. Існує одна легенда, яка розповідає про те, як два голодних подорожнього попросили у польовика хліба, але він поділився тільки з тим, у якого були трудові мозолі на руках. Польовик хоча і веде себе як капризна балувана дитина, але він поважає тяжку працю людини.

Ідея, Д. Дульський
Художник, член Національної спілки художників України
В. В. ЖировНагадуємо, календар захищено авторським правом.