Чугайстер – лісовий дід, добрий і веселий дух Карпатських лісів. Має вигляд людини у білому одязі, але на зріст вищий. Любить спілкуватись з пастухами та лісорубами, жартує з ними, вміє гарно танцювати, грати на сопілці. З їжі він полюбляє куліш та бануш, тому селяни саме цими стравами задобрюють Чугайстра

Існує дві версіі хто такий Чугайстер перша говорить, що Чугайстер це слов’янський бог Волоса-Велеса, що називався і Чугайстрином. Але так його звали лише на Закарпатті, в Карпатський горах та лісах.
Чугайстер виглядає як чоловік, але такий високий, як смерека, в білім одязі. До людини ставиться приязно, балакає з ним, гріється при ватрі, а лише бігає по лісах та поїдає лісовиці (нявки).

По іншій версії Чугайстер — це заклятий чоловік. Він ходить лісами, блукаючи, і ніхто його не вб’є, ані не з’їсть, бо так йому пороблено. Одежі не носить ніякої, а шкіра його покрита буйним волоссям.
Чугайсер виповнює страшну функцію смерті нявок, бо вбиває їх і їсть; їхнє м’ясо служить все за поживу. Зариється в листя і так чатує на нявку. Коли вона підійде, вхопить її, розідре надвоє і їсть.

Коли люди розложать у лісі огонь — приходить до них і смажить зловлену нявку на рожні. Чоловікові не робить зла, хіба просить чемно у танець, а, відтанцювавши своє, відпускає. Деколи обороняє навіть людей від шкод

Коли Чугайстрин зустрінеться в лісі, то лиха ніякого не чинить, хіба поспіває і попросить зустрічного потанцювати з ним. Танцюрист з нього шалений, а тому може статися так, що хвороблива людина не витримає темпу танцю («гуцулки-верховинки», «аркана») й помре. Засмучений Чугайстрин піде собі далі, а доброго танцюриста нагородить.

Чугайстер
«З лісу вийшов якийсь чоловік. Він був без одежі. М´яке темне волосся покривало все його тіло, оточало круглі і добрі очі, заклинилось на бороді і звисало на грудях. ... Се був веселий чугайстир, добрий лісовий дух, що боронить людей од нявок. Він був смертю для них: зловить і роздере». Михайло Коцюбинський «Тіні забутих предків»

Взагалі про цього дивного волохатого чоловіка існує дужу багато легенд та міфів в Карпатах, і кожна з них несе якусь свою дію, що пов’язана с Чугайстром.
Навіть ПриватБанк має свого рекламного Чугайстра, тож мабуть цей волохань дійсно існує, та живе десь в Карпатських лісах.

Надзвичайно цікаву легенду про Чугайстра

«Одна жінка не мала дітей. Вона пішла до Чугайстрина й попросила, аби він подарував їй розраду та втіху. Чугайстер вислухав її і сказав: «Добре, я тобі подарую дві дочки, але вони не будуть належати тобі одній, а всьому світові, й одна без другої нічого не зможе зробити на землі». Жінка зраділа й пішла від білобородого Діда додому. А скоро вона народила двійнят. Але одна дочка була без рук, а друга — без очей. Дочки скоро повиростали, але одна без одної не могла й кроку ступити й не могли нічого зробити дві дівчини, бо одна бачила все, знала, як щось зробити, але не могла, бо не мала рук, а друга мала руки, знала й уміла, як зробити будь-що, але не бачила, бо не мала очей. І ці дві дівчини належать донині всьому світові. Бо дівчина, що без рук — то сама ідея праці, тобто розумова Праця, а дівчина, що без очей — Праця фізична, тобто втілення ідеї».

Ця оповідь — один з найкращих слов’янських міфів про дівчат-близниць, які є уособленням двох різновидів Праці. Якщо такі легенди й нині ходять про Чугайстра, то можна уявити собі, яким насправді великим богом був цей Дід для наших предків.

.  

Ідея, Д. Дульський
Художник, член Національної спілки художників України
В. В. ЖировНагадуємо, календар захищено авторським правом.