Таємнича мандрівка слідами Мавок та Русалок, Русалка це земна жінка, життя якої трагічно обірвалось, Це ми знаємо сьогодні, а ким на справді були ці загадкові істоти для наших предків, хто такі русалки, як упіймати русалку, як побачити русалку, кто такие русалки, как найти русалку как увидеть русалку, где живут русалки, як виглядають русалки, звідки до нас прийшли русалки, міфологія, русалки в міфології, русалки в легендах, русалки в летописях, оповідання про русалок, русалчени іменини, русалчина неділя, русалчені свята, русалчин великдень, русалчин тиждень, зелена ниділя, Трійця, міфи про русалок, мавки в легендах, мавки в оповідях, мавки в оповіданні, мавки в міфах, мавки міфологія, де живуть мавки, як побачити мавку, лісні мавки, лісні феї, лісові мавки, мавки живуть в горах, мавки живуть в карпатах, мавки живуть на річках, мавки живуть на озерах, мавки живуть у полях, русалки голі, мавки голі, русалки в білих сорочках, мавки в білих сорочках, русалки довге волося, мавки довге волосся, Во время Троицы поминают утопленных девушек, Утопленницы - это русалки с длинными зелеными волосами, честь русалок, чествование нимф, на Русальной, или как еще говорят Клечальное недели, Купальской ночи, чтобы росли волосы, празднование Русалченого Пасхи, Русалии, праздник чествования русалок и водяных существ, ночь на Ивана Купала, Начало лета - праздник Троицы, Пятидесятница, четверг после Троицы называется навский воскресенье, или русалок, на Троицу разрешено поминать самоубийц и утопленников, Ивана Купала это праздник посвящен летнему с онцестоянню, Главными персонажами праздника были - Купала и Марена, Праздник Купала совпадает с празднованием рождения Иоанна Предтечи, существуют Русалки на самом деле, празднование тройке, обряды на троицу,
Слідами Мавок та Русалок

       Русалки — водяні богині, які живуть на дні водоймищ. Душі вони не мають, а тільки серце. Мавки — то їхні подруги.

 Русалка є універсальним персонажем більшості міфологічних систем світу.
      Хто ж таки русалки, та чому про них кожен народ складає свої легенди.
Русалка – це земна жінка, життя якої трагічно обірвалось. Це ми знаємо сьогодні, а ким на справді були ці загадкові істоти для наших предків.

   Наша таємнича мандрівка слідами Мавок та Русалок розпочинається.

   Люди говорять, що для русалок місяць — то сонце їхнє, і коли він світить та з’являються перші зорі, виходять вони тихої ясної ночі з своїх кришталевих теремів, у яких живуть на дні річок та озер, на шовкові береги і співають чарівні пісні.
Русалки — напрочуд ніжні й сумні дівчата, одягнені в довгі аж до п’ят білі сорочки або зовсім голі, у зелених віночках із осоки чи галузок, з довгим розпущеним волоссям до самих колін.
Найбільш багато їх ясної місячної ночі на Святій неділі в так званий «Сухий четвер» — тоді русалки трохи просихають, а то їм усе мокро. У Зелений четвер, щоб не розсердити русалок, жінки не працюють ні в полі, ні в городі. Якщо треба принести води, то до криниці вкидають полин.
На перший погляд русалки такі радісні, безтурботні, що й не сказати, а насправді доля їх дуже сумна. Саме на Русальний Великдень, коли цвіте жито, наші прародителі поминали своїх предків, а щоб із цвітом не стало чогось лихого, то прохали русалок захисту, приносячи їм жертви. Вони особливо люблять, коли дівчина таємно від усіх сплете віночок і кине його русалці, яка тоді виконає будь—яке її бажання. Вони невгамовні та баламутні, сміливо виходять з води і — гайда гуляти по полях і лісах, луках і долинах.

     Вважалося, що Русалки — це богині земної води, неназвані маленькі дівчатка, мертвонароджені чи приспані матерями. Існує повір’я: хто вмирає або народжується на Русальному тижні, той стає. русалкою.
   Після семи років померлі дітки стають чарівницями, як і їхні сестри польові русалки, яких називають Мавками. Такі дівчатка дуже гарні з лиця, тіло в них блакитне і синє, з зеленими або чорними очима. Побачивши перехожого, зразу перемінюються у дорослих дівчат. Часом показуються людям не лише голими, а і в дівочому одязі, у вишиваній сорочці та червоному намисті. І якщо комусь трапиться зустрітися з русалкою, то не слід тікати, — все одно дожене. Та зустріти красуню може лише щаслива людина, і не варто комусь розповідати про зустріч, бо тоді може статися лихо. Так вважали наші предки.
А ось уже с прийняття християнства уявлення щодо русалок, значно змінилось: це пов’язано з тим, що люди навчились ділити світ на добро та зло, так з’явилось поняття що “Під час створення світу Богом диявол, уподібнюючись до Бога почав бити одним каменем об інший, і з цих уламків з’явились домовики, русалки та подібні до них істоти

    На сьогодні Русалками здебільшого є утопленицями, удавленицями, проклятими, нехрещеними, помершими неприродною смертю тощо. Свято Русальний Великдень сьогодні ми святкуемо як Зелену неділю – Трійця, також поминання померлих значно змінилось, всі добре знають, шо поминати та просити за самовбивць не можна тому що вони більше не є людьми, тому що вони самі лишили себе людського життя і не мають права на прощення. То тільки на Трійцю дозволено поминати самовбивць.

    Загалом українська міфологія налічує декілька типів русалок, визначальною рисою більшості із яких є зв’язок із світом померлих та своєрідного залякувалння і покаральної функції.
   Ми всі знаємо ще з дитинства, що Русалка це негативна істота, неймовірної вроди. Яка виходить з води на Трійцю та може заманити до свого темного світу і забрати душу. У чоловіків вони забирали душу, а жінок з розбитим сердцем перетворювали на своїх сестер.

      Мавки
Окрім водяних русалок в українській міфологіі є також і земні, лісові чарівні красуні їх називають Мавки і Навки то гарні дівчата з довгим та в´юнким волоссям, до того ж вони мають гарний голос і своїм співом можуть заманити хлопця або дівчину до води або в жито і там залоскотати. Мавками або ж навками (від давньослов’янського Нав – світ мертвих). За легендами, ними можуть стати й діти, викрадені злими духами, мертвонароджені, нехрещені або загублені власними матерями новонароджені діти. Також Мавками стають дівчата які померлі насильнецькою або не своею смертью, особливо небезпечними є Мавки які померли через несчасливе кохання, які були обмануті, та які були використані чоловіками. Такі істоти були найсильнішими, найнебезпечнішими, найвродливішими та найхітрішими. Вони полювали виключно тільки на чоловіків. А їхнього кривдника зводили з розуму та доводили до самогубства.

     Напередодні Трійці мавки літають по селах у вигляді лелек або сорок і випрошують собі хрещення. За повір’ями, необхідно у такому випадку кинути їм хустку, як крижмо, й назвати ім’я, промовляючи “Хрещу тебе”. Вважається, що лише після виконання таких магічних дій душа дитини здобуває спокій. Однак, якщо до семи років з мавкою цього не відбувається, вона перетворюється на злого духа.

    Давайте також познайомимося з традиціями наших предків які дуже шанобливо ставилися до Русалок та Мавок.

   Як ми уже говорили Русалки то душі померлих дівчат та загублених дітей.
Але також вважалось що Русалки — то душі померлих предків, які виходять з води на землю, щоб цвітом бралися посіви, щоб жита родили, бо де русалки танцюють, там врожай кращий. Вони про це добре знають, а тому від людей вимагають шанобливого ставлення до себе, бо можуть бути добрими і злими. Під час Зелених свят поминають утоплених дівчат. Утоплениці — це русалки з довгими зеленими косами, з яких безперестанку струменить вода.
До тих матерів, які не пом’янули своє дитя в річницю смерті, русалка буває мстива, бо так їй на тім світі темно, так плаче—нарікає вона на свою неньку, що та її не вберегла.
Вшановуючи русалок, приносили жертви їм як берегиням річок та озер. Так і нині люди поважають воду, ставляться до неї як до святої, бо вода, як і вогонь, — то ніби два ангели, що повинні бути завжди в хаті. Тому люди і приходять до води молитися, світять свічки над криницями, вшановуючи водяних духів. Велику силу має вода на землі!

На Русальному, або як ще кажуть Клечальному тижні, русалки люблять залазити на дерева і просять у дівчат полотна, рушників, хусток, сорочок, а потім уночі забирають їх з дерев. Нитки — то для них найкращий дарунок, бо їхнє улюблене заняття у кришталевих палатах — шити і прясти. Часом вони навіть крадуть прядиво по селах.
   А ось Купальської ночі іменні русалки розкладають вогонь біля річок і скачуть через нього, а безіменні русалки посипають собі голови попелом, щоб росло волосся, а тоді скачуть знову у воду. Хто знайде в цю чарівну ніч іскру, яку загубила русалка, або ненароком наступить на неї і вона вчепиться, то матиме великий клопіт. Русалка аж до весняного грому буде з’являтися до того чоловіка і стрибатиме під вікном вигукуючи «Іди за мною, тепер ти мій на віки».
А от під час святкування Русалченого Великдня, дівчата обирали с поміж себе найвродливішу дівчину яка була в цей вечір Земною русалкою.
Її голе молоде тіло прикрашають духмяними квітами з пахучим зіллям. Потім, узявшись за руки, водять кругом неї хороводи. Молодиці й чоловіки теж у цю пору збираються гуртом по хатах, обідають, п’ють міцні напої, справляють проводи русалок.
Русалії — свято веселе, супроводжується музикою та танцями, іграми та перерядженнями. Коли до хати вносять зілля, то це означає запросити русалок, бо вони живуть у травах і квітах. У перший день запросин дівчата «виводили із села» русалок у поле, де готували обід—тризну, заквітчували себе вінками і, взявшись за руки, йшли, співаючи:

Ой проведу я русалочку до броду,
А сама вернуся додому.
Ідіть, русалоньї й, ідіте,
Та нашого житечка не ломіте,
Бо наше житечко в колосочку,
А наші дівоньки у віночку.

Після русалій дівчата кидали віночки на город — на врожай та добробут.

      Сьогодні свято вшанування русалок та водяних істот ми святкуємо здебільшого в ніч на Івана Купала, яка вважається чарівною ніччю, в цю ніч об єдналися традиції двох різних, але в чомусь мабудь схожих ритуалів.
   Початок літа - свято Трійці. Ще зветься "П’ятидесятницею", тому що святкується на 50-й день після Пасхи, сягає своїм корінням у дохристиянські часи, як і звичай прикрашати оселі клечанням - гілками дерев та запашним зіллям. Четвер після Трійці зветься Навська неділя, або Русалчин Великдень
Слідом за Русаліями, що завершують весну, надходить свято початку літа - початку Петрівки (посту, що закінчиться на Петра та Павла - 12 липня). Перший день цього посту - свято жінок, пов’язане з їхнім проханням до Всевишнього на довгу молодість, на добробут. Свято середини літа, свято краси, молодості, самоочищення - Купальська ніч (7 липня).
  Підводячи підсумок виходить що Русаліі або Русалчен Великдень співпадє з прадавнім язичницьким святом на честь покійних. З часом це язичницьке свято отримало нову, християнську назву: русалії, Русальний тиждень. Тому наші предки вшановували покійних, та приносили дари. Сьогодні на Трійцю дозволено поминати самовбивць та утоплеників.

А от Івана Купала – це свято присвячене літньому сонцестоянню та мало назву Купала або Купайла. Святкували його в період, коли сонце приходило до зеніту – найвище піднімалося над землею, давало найбільше тепла і світла, виявляло свою найвищу чудодійну силу для рослинного і тваринного світу та для людини. Вся рослинність досягала свого апогею, все нестримно росло, розцвітало, множилося, раділо життю.
Символізувало народження літнього сонця - Купала і тим самим завершує панування весняного сонця – Ярила. Головними персонажами свята були - Купала та Марена, які уособлюють чоловіче (сонячне) і жіноче (водяне) божества. Поєднання чоловічої і жіночої стихій породжує життя, яке на святі символізує гілка верби – Купайлиц.
Свято Купала співпадає зі святкуванням народження Іоанна Предтечі. Івана Купала це єдине свято яке зберегло свої традиції в майже не змінному вигляді та святкується більшістю народів світу. Має свої традиції та ритуали.

Та чи існують Русалки на справді, чи можливо побачити Русалку або Мавку. Говорять що зустріти цю неймовірну красуню може лише найщасливіша людина.
Р.S. Прошу не забувати що в кожної людини є своє щастя, тому кожен може зустріти русалку якщо повірить в своє щастя, та в існування загадкових Богинь.